Що краще — бинти чи панчохи під час операції?

У більшості випадків краще використовувати антиемболічні панчохи, а не еластичні бинти при підготовці до операції та в післяопераційний період. Панчохи забезпечують стабільну, дозовану компресію, зручні у використанні та зменшують ризик помилок, на відміну від бинтів, які потребують навичок і часто створюють нерівномірний тиск. Медичні протоколи дедалі частіше рекомендують саме панчохи для профілактики тромбоемболії. Проте бинти можуть застосовуватись у разі відсутності панчіх або за індивідуальними показаннями.

• Забезпечують точну градуйовану компресію (від щиколотки до стегна).
• Прості у використанні — не потребують спеціальної техніки накладання.
• Не сповзають і не перетискають судини при правильному підборі.
• Виготовляються з дихаючих, гіпоалергенних матеріалів.
• Мають відкритий носок — для контролю кровообігу.

Недоліки бинтів

• Потребують навичок: при неправильному накладанні можуть бути занадто слабкими або тугими.
• Можуть сповзати під час операції або сну.
• Створюють нерівномірний тиск, особливо у лежачого пацієнта.
• Часто менш зручні для тривалого носіння.

• Якщо неможливо підібрати панчохи відповідного розміру.
• У екстрених ситуаціях, коли немає часу або можливості надягти панчохи.
• При індивідуальній непереносимості матеріалів панчіх.
• У стаціонарах з обмеженим забезпеченням або при короткочасних втручаннях.

Що радять лікарі

• Більшість акушерів, хірургів і судинних спеціалістів рекомендують саме панчохи.
• Вони вважаються більш надійним засобом профілактики тромбоемболії.
• Використання панчіх частіше входить до стандартних клінічних протоколів та рекомендацій ВООЗ.

Висновок

Антиемболічні панчохи вважаються ефективнішим і зручнішим засобом профілактики тромбозу під час операції порівняно з бинтами. Вони забезпечують точний тиск, легко надягаються та не потребують спеціальних навичок. Бинти можуть бути альтернативою в окремих випадках, проте частіше поступаються за зручністю та надійністю. Оптимальний вибір залежить від рекомендацій лікаря, типу втручання та індивідуальних особливостей пацієнта.